Новини

УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НАТАЛІЇ ПОЛОНСЬКОЇ-ВАСИЛЕНКО

28 квітня представники кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи долучилися до вебінару організованого спільними зусиллями Педагогічного музею України та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Захід присвятили життєпису Наталії Полонської-Василенко – видатної вченої та авторки ґрунтовного двотомника з історії України.

У своєму виступі доктор педагогічних наук, професор Лариса КОРЖ-УСЕНКО акцентувала увагу на викладацькій та просвітницькій діяльності Н. Полонської-Василенко, яка знайшла в собі сили і снагу реалізувати свій потенціал у часи, коли до жінок-вчених ставилися з великим скепсисом. Перипетії долі та свій непростий шлях в науку Н. Полонська-Василенко виклала у спогадах, що є цінним джерелом з історії освіти.

Наталія Полонська-Василенко, випускниця Вищих жіночих курсів у Києві, асистентка та приват-доцент Київського університету св. Володимира, автор ґрунтовного наукового доробку з історії України та спеціальних історичних дисциплін. Розквіт її творчої діяльності припадає на період національної революції 1917–1921 рр., коли пані Наталія, працюючи в п’ятьох вищих навчальних закладах столиці України (на Київських Вищих жіночих курсах, в Українському народному університеті, інституті географії, жіночому богословському інституті, археологічному інституті), стала одним із засновників Київського археологічного інституту (1918 р.), що готував археологів, архівістів та працівників музеїв. Діяльність Наталії Полонської-Василенко у часи української революції була зосереджена на активній участі в розбудові національної системи вищої освіти, академічної науки та культурно-освітніх товариств, розробці та реалізації програм з низки нових українознавчих дисциплін, збереженні культурної спадщини в роки війни та суспільних потрясінь.

Кульмінацією науково-педагогічної діяльності Н.Полонської-Василенко стала її праця на посаді професора і декана філософічного факультуту Українського Вільного університету (УВУ), що діяв в еміграції. У своїй ґрунтовній розвідці «Український Вільний Університет (1921–1958)» Н.Полонська-Василенко зафіксувала статус УВУ як першого приватного вищого навчального закладу в Німеччині, який отримав офіційне державне визнання. Згідно з декретом баварського Міністерства освіти від 16 вересня 1950 року, університет отримав право надавати наукові ступені, що стало прецедентом для німецької освітньої системи, де традиційно домінувала державна форма власності.
 
Наталія Полонська-Василенко констатувала спадкоємність академічних традицій з часів національного державотворення та здатність українських науковців до самоорганізації в складних умовах еміграції після втрати української державності. Вона зазначала, що досвід УВУ став унікальним для повоєнної Німеччини: українські вчені-емігранти зуміли створити життєздатну автономну структуру, яка репрезентувала національну освіту та науку на світовому рівні, фінансувалася коштом діаспори та благодійників та дотримувалася високих академічних стандартів. Н.Полонська-Василенко розглядала статус Українського Вільного Університету як запоруку інтелектуальної свободи, що дозволяла українській науці розвиватися поза ідеологічним тиском, характерним для радянської системи, водночас інтегруючись у загальноєвропейський контекст. Таким чином, це забезпечувало тяглість української академічної традиції, довівши здатність нації до збереження культурної ідентичності навіть за відсутності власної держави.
 

Висловлюємо вдячність організаторам заходу за можливість долучитися до змістовної зустрічі та популяризацію наукової спадщини видатних українських діячів.