У четвер 28 листопада о 12:20 фахівці психологічної служби провели просвітницький онлайн захід на тему: «Стигма, дискримінація та насилля, що пов’язані з ВІЛ/СНІД», який відвідали студенти, магістранти та професорсько-викладацький склад кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи.
Психічне здоров’я — це стан душевного комфорту при якому людина здатна реалізовувати свій власний потенціал, продуктивно і плідно працювати та справлятися з щоденним стресом. Про психічне здоров’я, незважаючи на побутуючу думку, що воно або є, або ми його одразу позбавлені - насправді, маємо дбати не менше, ніж про фізичне. Чи часто ми піклуємося про своє психічне здоров'я? Задумуємося про те як його зберегти? Як запобігти можливим проблемам?
Частіше за все - ні, бо в більшості випадків вважаємо, що подібні питання не мають до нас відношення. А можливі прояви проблем, намагаємось здолати на силі волі та характері, головне чимдущ примушувати себе. На жаль, так це не працює. Скільки б зусиль не прикладала людина - у випадку сильних хронічних болей, важко зберегти психологічне здоров'я, бо біль попросту може “звести з розуму”.
Якщо Ви відчуваєте складнощі із психічним здоров’ям, не слід відкладати із зверненням до сімейного лікаря або психолога і у разі потреби, отримати скерування до психотерапевта, невролога або психіатра. Звернутися по допомогу, коли тобі важко - це цілком нормальна практика у всьому світі серед усіх прошарків населення. А ігнорування тільки погіршить ситуацію - життя з будь-якою проблемою з часом загострює її та може призвести до проблем в усьому, починаючи від кар'єри і відносин, до прояву хвороб на тілесному рівні. Своєчасне діагностування і лікування допомагають запобігти можливим ускладнення. Крім того, може виявитись, що своєчасного звернення та рекомендацій сімейного лікаря буде цілком достатньо для відновлення. Рання діагностика та отримання вчасної допомоги сприяють запобіганню і кращому вирішенню проблем.
Буває так, що людина, що має психологічні труднощі відкладає похід до спеціаліста і шукає шляхи вирішення самостійно. Пошук варіантів дуже важливий, бо не існує одужання без мотивованості. Але неконструктивні методи самодопомоги тільки погіршують стан. Проблема в тому, що здоров'я в нашому суспільстві традиційно недооцінене, а ще - оточене стереотипами і забобонами. Що вже казати про психологічний стан. Люди з психологічними проблемами - є найбільш незахищеною категорією хворих, мішенню для безлічі соціальних упереджень та жахливої дискримінації. Незважаючи на існування ефективного лікування і психотерапії, люди часто вбачають в хворих на психічні розлади нерозумних, складних і нездатних самостійно приймати рішення людей. Так, у випадку надання допомоги, рішення про лікування часто намагається взяти на себе родич, повністю вирішуючи долю хворого. У світі така практика була б неможливою, адже порушує сокровенне право людини на прийняття рішень щодо свого здоров'я та долі. Всесвітня організація охорони здоров'я у програмі усунення прогалин у сфері психічного здоров'я наголошує, що в більшості випадків хворий на ментальні хвороби в стані, і має право приймати рішення щодо власного лікування. Якщо це не є критичний період, то лікар зобов'язаний - в міру і з розумінням готовності до сприйняття пацієнта, втім - надати вичерпну інформацію про те, як планує лікувати хворого.
Стигматизація хворих з психіатричним діагнозом – є наслідком негативного соціального ставлення і призводить до того, що людину сприймають через призму хибних стереотипних уявлень. На ґрунті стереотипних уявлень зрощуються упередження, видаючи хворобу за бездухість, слабкодухість, нездатність боротись, або недовихованість (що крайньо невірно, бо є велика кількість наукових досліджень що давно спростували більшість стереотипних суджень радянського часу) - спричиняють дискримінацію людей хворих на психічні розлади. І призводить до того, що людина навіть задумуватись не хоче, що цей жах може виявитись її проблемою. Прийнято вважати, що психологічні хвороби десь там далеко, вони не можуть трапитись у нас в сім'ї, з нами, нашими рідними - якщо ми, наприклад, хороші батьки.
Під час заняття поговорили про стигму та чому вона так небезпечна, як стигма переростає в самостигму, які методи боротьби з нею; як дискримінація впливає на людину чи групу осіб за їх ознаками, які можуть бути дійсними або припущеними, зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі.
Щиро дякуємо організаторам!
